Мережа Інтернет, її послуги та характеристики
Мережа Інтернет, її послуги та характеристики
Рівень цікавості всіх шарів суспільства до глобальної інформаційної мережі Інтернет зростає з кожним днем. Кількість її користувачів різко збільшується і вже досягла 40-мільйонної відмітки. Ніхто і ніщо не спроможне зупинити цей лавиноподібний процес. Користувачів не зупиняють навіть проблеми, які пов'язані з забезпеченням захисту даних та особистих комп'ютерів користувачів від несанкціонованого доступу. При цих умовах потреба в інформації про мережу Інтернет, її можливості, функції, які існують в Інтернет, стає особливо гострою.
Інтернет - це широка, розгалужена (розподілена) мережа, яка вміщує в собі комп'ютерні вузли, що розподілені по усьому світу. Відповідно до деяких джерел, Інтернет охопила понад 100 країн, поєднала приблизно 40 тис. окремих мереж, з яких 1,7 млн. вузлових комп'ютерів. Коли Ви з'єднуєтесь з Інтернет, ваш комп'ютер стає частиною цієї всесвітньої мережі комп'ютерів. Інтернет - це мережа мереж комп'ютерів, величезна кількість мереж - які зв'язані за допомогою міжмережевих шлюзів. Існує дві важливих характеристики, які їх об'єднують:
1) всі, мережі згодні використовувати єдині умовні означення, щоб вирішити, яким чином дані будуть переміщені, і як помилки будуть оброблені;
2) всі мережі в Інтернет мають спільний шлях адресації повідомлень, і мають спеціальну ідентифікацію комп'ютерів, які знаходяться в системі Інтернет.
Зверніть увагу:
Засобами Інтернет, Ви маєте змогу використовувати електронну пошту, мати доступ і приймати участь у телеконференціях, обговоренні різних питань, використовувати бази даних, передавати файли тощо. По мережі розповсюджується програмне забезпечення, часто безкоштовне, різноманітні документи щодо функціонування мережі і роботі в її середовищі користувачів.
Інтернет не компанія. Не має єдиної влади, яка б керувала Інтернет. Кожна автономна мережа у складі Інтернет має свої особисті правила, інструкції, і приймає рішення щодо загальної доступності інформації.
Ніхто не є власником Інтернет. Мережі Інтернет можуть надавати доступ до ресурсів інформації, послуг зв'язку (електронна пошта або e-пошта, інформаційні табло, комп'ютерні конференції, архіви даних, спільне програмне забезпечення, інтерактивні каталоги бібліотек, передача файлів тощо).
Інтернет - це система, яка безперервно розвивається людьми, які користуються її послугами.
Незважаючи на усмішки професіоналів, Інтернет можна порівняти з "інформаційною магістраллю". Це розподілена, з багатьма гілками мережа доріг, до складу якої входять швидкісні траси, шосе, невеличкі стежки. На кожному перехресті установлено комп'ютер, через який потрібно добратися до іншого і таким чином далі, поки не буде пункт призначення. Будь-який комп'ютер в системі Інтернет можна з'єднати з іншим будь-яким комп'ютером за допомогою "дорожньої карти". Якщо дорога до того місця, до якого треба дістатися закрита, автоматично буде знайдено об'їзд.
Розбіжність у роботі Інтернет і дорожньої мережі полягає у швидкості руху. Дістатися США можна за такий же час, що й до найближчого перехрестя. Після того, як Ви прибудете на потрібний пункт, можна на відстані управляти комп'ютером цього пункту. Можна за частки секунд вибрати та одержати потрібну інформацію.
2. Статистичні дані відносно Інтернет.
Ще не один користувач не вийшов з Інтернет.
У 1985 році у складі Інтернет було приблизно 100 мереж.
У 1989 - приблизно 500.
У січні 1990 - 2218.
У червні 1990 Центр інформації мережі оцінював кількість мереж на рівні 4 тис. З того часу кількість мереж зросла у 4 рази.
1995 - 40 млн. користувачів.
Планується, що у 1998 буде понад 100 млн. користувачів мережі. Порівняйте ці цифри з 120-150 млн. комп'ютерів, які встановлено у світі, і ви побачите величезні можливості розвитку комунікаційних мереж.
Деякі факти про Інтернет.
Кількість користувачів у Західній Європі на липень 1995: 1.400.000;
Кількість користувачів у США на 1995: 4 млн. ;
Інтернетiвські користувачі в середньому проводять 5 годин 28 хвилин на тиждень в Інтернет;
Понад 1 000 нових комп'ютерів входять до складу Інтернет кожного дня;
Понад 20 мільйонів електронних повідомлень мандрують по Інтернет протягом кожного тижня;
Обсяг даних, які передаються засобами Інтернет, зростає на 14 % за місяць;
В середньому, кількість повідомлень електронної пошти у Білий дім досягає в середньому до 26000 повідомлені на протязі одного дня.
Щорічний курс приросту для Gopher: 997 %.
Щорічний курс приросту по усьому світу для WWW (World Wide Web): 341,634%.
Два роки тому, у всьому світі не існувало жодного WWW. Сьогодні Ви можете спілкуватися з понад 7 мiльйонами WWW і мати доступ до 100 мільйонів документів за декілька дотиків на кнопку "миші".
Понад два мiльйона комп'ютерів і 40 мільйонів користувачів зв'язані в глобальній мережі Інтернет.
3. Історія виникнення мережі мереж.
Інтернет - всесвітня мережа дальніх зв'язків, яка з'єднує мiльйони користувачів комп'ютерів в великій кількості країн. Спочатку нічого не говорило у користь того, що Інтернет стане комп'ютерною мережею загального користування. Як і всі інші великі ідеї, "мережа-мереж" виникла з проекту, який був призначений для зовсім інших цілей.
Це почалося в 1969 з ARPANET - експерименту, який був фінансований Агенцією передових дослідницьких проектів Міністерства оборони США. АRPANET поєднувала університети, воєнні установи та їх підрядчиків. Відділ захисту інформації повинен був перевірити можливість створення мереж, які могли б протистояти навіть частковому зруйнуванню (подібному до ядерного бомбардування), і, все ж таки, функціонувати. Це використовувалося для того, щоб зв'язатися не тільки з воєнними структурами, але й з великою кількістю університетів, для спільного проведення досліджень методів підтримки зв'язків при ядерному бомбардуванні. Спочатку засновники ARPANET дозволяли вченим тільки увійти до системи і запустити програму на віддаленому комп'ютері. Але скоро до цих можливостей додалась ще передача файлів, електронна пошта та списки розсилки. Все це забезпечувало спілкування дослідників, які цікавляться спільними галузями науки і техніки.
Поряд з розвиненням ARPANET розвивались і інші мережі. Дуже швидко стала необхідною потреба в нових способах зв'язку. Ще з 1973 року, за 10 років до революції персональних комп'ютерів, агенція ARPA під своєї новою назвою DARPA почала здійснювати програму, метою якої було визначити, яким чином зв'язати мережі між собою так щоб урахувати той факт, що кожна з мереж використовує різні методи передачі інформації. При належній реалізації для зв'язку між мережами можуть бути задіяні шлюзи, які дозволяють трафіку без усяких перешкод переходити від однієї мережі до іншої.
Наступна стадія у розвитку Інтернет була у 1980-ці, коли National Science Foundation ( NSF), за допомогою технології, яка була розроблена для ARPANET. Була створена загальнонаціональна мережа, яка складалася з п'яти загальнонаціональних суперкомп'ютерних центрів. Вони були зв'язані з сусідніми університетами і дослідницькими центрами. Це надало будь-якому комп'ютеру мережі змогу надсилати повідомлення через сусідів, щоб зв'язатися з будь-яким іншим комп'ютером.
NSF вдосконалив універсальний доступ освіти до мережі, за допомогою фінансування зв'язків університетського містечка, проте, тільки, якщо університетське містечко мало план пропонувати доступ іншим. Сьогодні NSFNET поєднує уряд, університети, дослідницькі та комерційні установи в усьому світі.
Сьогодні до Інтернет підключено мережі , які охоплюють всі континенти, навіть Антарктику, і з'єднують кожне місто на планеті. Ви можете їхати по інформаційному супершосе поза Великою стіною Китаю, мандрувати у Великих Пірамідах Єгипту, біля Британії, поперек піщаних дюн Пустелі Сахара, долати непрохідні джунглі Африки, стародавні руїни інків у Південній Америці, і назад, у ваше рідне місто, не встаючи з Вашого комфортного стільця.
Багато користувачів і вдома, і на роботі бажали б одержати доступ до величезних ресурсів мережі. Найпростіше рішення для цього - модем та комутоване з'єднання з вузловим комп'ютером (по телефонній лінії). Для оволодіння Інтернет необхідно бажання одержати інформацію, уміння працювати на комп'ютері та наявність доступу до Інтернет. Найважливіше - бажання одержати інформацію. Саме Інтернет може запропонувати те що потрібно: необхідні для Вас відомості, причому саме тоді, коли вони необхідні.
Інтернет - це широка, розгалужена (розподілена) мережа, яка вміщує в собі комп'ютерні вузли, що розподілені по усьому світу. Відповідно до деяких джерел, Інтернет охопила понад 100 країн, поєднала приблизно 40 тис. окремих мереж, з яких 1,7 млн. вузлових комп'ютерів. Коли Ви з'єднуєтесь з Інтернет, ваш комп'ютер стає частиною цієї всесвітньої мережі комп'ютерів. Інтернет - це мережа мереж комп'ютерів, величезна кількість мереж - які зв'язані за допомогою міжмережевих шлюзів. Існує дві важливих характеристики, які їх об'єднують:
1) всі, мережі згодні використовувати єдині умовні означення, щоб вирішити, яким чином дані будуть переміщені, і як помилки будуть оброблені;
2) всі мережі в Інтернет мають спільний шлях адресації повідомлень, і мають спеціальну ідентифікацію комп'ютерів, які знаходяться в системі Інтернет.
Зверніть увагу:
Засобами Інтернет, Ви маєте змогу використовувати електронну пошту, мати доступ і приймати участь у телеконференціях, обговоренні різних питань, використовувати бази даних, передавати файли тощо. По мережі розповсюджується програмне забезпечення, часто безкоштовне, різноманітні документи щодо функціонування мережі і роботі в її середовищі користувачів.
Інтернет не компанія. Не має єдиної влади, яка б керувала Інтернет. Кожна автономна мережа у складі Інтернет має свої особисті правила, інструкції, і приймає рішення щодо загальної доступності інформації.
Ніхто не є власником Інтернет. Мережі Інтернет можуть надавати доступ до ресурсів інформації, послуг зв'язку (електронна пошта або e-пошта, інформаційні табло, комп'ютерні конференції, архіви даних, спільне програмне забезпечення, інтерактивні каталоги бібліотек, передача файлів тощо).
Інтернет - це система, яка безперервно розвивається людьми, які користуються її послугами.
Незважаючи на усмішки професіоналів, Інтернет можна порівняти з "інформаційною магістраллю". Це розподілена, з багатьма гілками мережа доріг, до складу якої входять швидкісні траси, шосе, невеличкі стежки. На кожному перехресті установлено комп'ютер, через який потрібно добратися до іншого і таким чином далі, поки не буде пункт призначення. Будь-який комп'ютер в системі Інтернет можна з'єднати з іншим будь-яким комп'ютером за допомогою "дорожньої карти". Якщо дорога до того місця, до якого треба дістатися закрита, автоматично буде знайдено об'їзд.
Розбіжність у роботі Інтернет і дорожньої мережі полягає у швидкості руху. Дістатися США можна за такий же час, що й до найближчого перехрестя. Після того, як Ви прибудете на потрібний пункт, можна на відстані управляти комп'ютером цього пункту. Можна за частки секунд вибрати та одержати потрібну інформацію.
2. Статистичні дані відносно Інтернет.
Ще не один користувач не вийшов з Інтернет.
У 1985 році у складі Інтернет було приблизно 100 мереж.
У 1989 - приблизно 500.
У січні 1990 - 2218.
У червні 1990 Центр інформації мережі оцінював кількість мереж на рівні 4 тис. З того часу кількість мереж зросла у 4 рази.
1995 - 40 млн. користувачів.
Планується, що у 1998 буде понад 100 млн. користувачів мережі. Порівняйте ці цифри з 120-150 млн. комп'ютерів, які встановлено у світі, і ви побачите величезні можливості розвитку комунікаційних мереж.
Деякі факти про Інтернет.
Кількість користувачів у Західній Європі на липень 1995: 1.400.000;
Кількість користувачів у США на 1995: 4 млн. ;
Інтернетiвські користувачі в середньому проводять 5 годин 28 хвилин на тиждень в Інтернет;
Понад 1 000 нових комп'ютерів входять до складу Інтернет кожного дня;
Понад 20 мільйонів електронних повідомлень мандрують по Інтернет протягом кожного тижня;
Обсяг даних, які передаються засобами Інтернет, зростає на 14 % за місяць;
В середньому, кількість повідомлень електронної пошти у Білий дім досягає в середньому до 26000 повідомлені на протязі одного дня.
Щорічний курс приросту для Gopher: 997 %.
Щорічний курс приросту по усьому світу для WWW (World Wide Web): 341,634%.
Два роки тому, у всьому світі не існувало жодного WWW. Сьогодні Ви можете спілкуватися з понад 7 мiльйонами WWW і мати доступ до 100 мільйонів документів за декілька дотиків на кнопку "миші".
Понад два мiльйона комп'ютерів і 40 мільйонів користувачів зв'язані в глобальній мережі Інтернет.
3. Історія виникнення мережі мереж.
Інтернет - всесвітня мережа дальніх зв'язків, яка з'єднує мiльйони користувачів комп'ютерів в великій кількості країн. Спочатку нічого не говорило у користь того, що Інтернет стане комп'ютерною мережею загального користування. Як і всі інші великі ідеї, "мережа-мереж" виникла з проекту, який був призначений для зовсім інших цілей.
Це почалося в 1969 з ARPANET - експерименту, який був фінансований Агенцією передових дослідницьких проектів Міністерства оборони США. АRPANET поєднувала університети, воєнні установи та їх підрядчиків. Відділ захисту інформації повинен був перевірити можливість створення мереж, які могли б протистояти навіть частковому зруйнуванню (подібному до ядерного бомбардування), і, все ж таки, функціонувати. Це використовувалося для того, щоб зв'язатися не тільки з воєнними структурами, але й з великою кількістю університетів, для спільного проведення досліджень методів підтримки зв'язків при ядерному бомбардуванні. Спочатку засновники ARPANET дозволяли вченим тільки увійти до системи і запустити програму на віддаленому комп'ютері. Але скоро до цих можливостей додалась ще передача файлів, електронна пошта та списки розсилки. Все це забезпечувало спілкування дослідників, які цікавляться спільними галузями науки і техніки.
Поряд з розвиненням ARPANET розвивались і інші мережі. Дуже швидко стала необхідною потреба в нових способах зв'язку. Ще з 1973 року, за 10 років до революції персональних комп'ютерів, агенція ARPA під своєї новою назвою DARPA почала здійснювати програму, метою якої було визначити, яким чином зв'язати мережі між собою так щоб урахувати той факт, що кожна з мереж використовує різні методи передачі інформації. При належній реалізації для зв'язку між мережами можуть бути задіяні шлюзи, які дозволяють трафіку без усяких перешкод переходити від однієї мережі до іншої.
Наступна стадія у розвитку Інтернет була у 1980-ці, коли National Science Foundation ( NSF), за допомогою технології, яка була розроблена для ARPANET. Була створена загальнонаціональна мережа, яка складалася з п'яти загальнонаціональних суперкомп'ютерних центрів. Вони були зв'язані з сусідніми університетами і дослідницькими центрами. Це надало будь-якому комп'ютеру мережі змогу надсилати повідомлення через сусідів, щоб зв'язатися з будь-яким іншим комп'ютером.
NSF вдосконалив універсальний доступ освіти до мережі, за допомогою фінансування зв'язків університетського містечка, проте, тільки, якщо університетське містечко мало план пропонувати доступ іншим. Сьогодні NSFNET поєднує уряд, університети, дослідницькі та комерційні установи в усьому світі.
Сьогодні до Інтернет підключено мережі , які охоплюють всі континенти, навіть Антарктику, і з'єднують кожне місто на планеті. Ви можете їхати по інформаційному супершосе поза Великою стіною Китаю, мандрувати у Великих Пірамідах Єгипту, біля Британії, поперек піщаних дюн Пустелі Сахара, долати непрохідні джунглі Африки, стародавні руїни інків у Південній Америці, і назад, у ваше рідне місто, не встаючи з Вашого комфортного стільця.
Багато користувачів і вдома, і на роботі бажали б одержати доступ до величезних ресурсів мережі. Найпростіше рішення для цього - модем та комутоване з'єднання з вузловим комп'ютером (по телефонній лінії). Для оволодіння Інтернет необхідно бажання одержати інформацію, уміння працювати на комп'ютері та наявність доступу до Інтернет. Найважливіше - бажання одержати інформацію. Саме Інтернет може запропонувати те що потрібно: необхідні для Вас відомості, причому саме тоді, коли вони необхідні.
